1. Встановити візуальний контакт.
Фізично спуститися на рівень дитини.
2. Формувати звернення чіткі, стислі за змістом, з паузами між фразами. Темп мовлення не швидкий.
3. Використовувати виразну міміку, емоційно забарвлену інтонацію, змінювати силу та висоту голосу.
Це привертає увагу дитини.
4. Міміка повинна відповідати словам.
Приклад неузгодженої міміки. Ви звертаєтеся до дитини зі словами: «Ти моє сонечко», але при цьому Ваше обличчя серйозне, не усміхнене, голос не лагідний. Або, навпаки, граючи з дитиною, Ви посміхаєтеся, доброзичливим тоном називаєте дитину нелагідним словом.
Ця невідповідність формує спотворене сприймання мовлення.
5. Не слід постійно все озвучувати.
У дитини формується сенсорний захист, тому що незрозумілий їй мовленнєвий потік сприймається як постійний шум.
6. Супроводжувати мовлення сталими жестами.
Наприклад, слово «не можна» позначаємо перехресним рухом долонь, який не змінюємо.
Також це можуть бути піктограми, картки PEKS.
7. Вживати займенники «я», «ти», «тебе» щодо дитини.
Невірно: коли дитина поїла, дорослий повідомляє: «Ми вже поїли» або «Нам 2 роки».
Це «злиття» дитини з дорослим, що заважає її психологічному відокремленню, формуванню її індивідуалізації, автономності; спотворює розвиток.
Вірно: «Ти вже поїв(ла)».
8. Звертатися «ти», не говорити про дитину в 3-й особі.
Невірно: «Яка у нас гарненька Софійка».
Вірно: «Яка ти у нас гарненька».
9. Використовувати правильні граматичні форми.
Невірно: «Наш тато прийшов».
Вірно: «Твій тато прийшов» або «Мій чоловік прийшов».
Невірно: «Принеси шапочку тата».
Вірно: «Принеси шапку тата».
Це дестабілізує психіку дитини.
Шапочка, ручка, ніжка, животик….у дитини.
Шапка, рука, нога, живіт… у дорослого.
10. Озвучувати власні почуття.
У цей момент у нас змінюється температура тіла, дихання, інтонація. Ми знаходимося в контакті з собою, що сприяє розумінню того, що ми хотіли донести.
11. Не ігнорувати! Не робити вигляд, що не розуміємо дитину.
Це викликає відчай у дитини.
12. Говорити дитині: «Я тебе люблю без умов! Твої вчинки можуть бути гарними/негарними, але ти хороший без умов!»