Южноукраїнськ - "Хоробрі Серця"
Зараз я дуже прошу лиш одне:
щоб у світі скінчилась війна!
Щоби вибухи вже не чіпали мене
Та матуся була не сумна.
Багато військових забрали в полон,
Багато вже тих, хто не з нами...
І хочеться вірити, що це лише сон
І щоб слова”війна” ми не знали!
***
Україна — це завжди частинка мене
Солов'їна моя Україна!
Її я кохаю з дитинства мого
Єдина моя Україна!
Вона найгарніша для мене завжди
Любити — не перестану!
Для неї я зроблю усе на землі
І зірку із неба дістану!
Сподіваюсь, пишається мною вона.
Україно, назавжди тебе люблю я!
Вже скоро кінчиться війна
І ти повернешся додому
Побачу я тебе напроти,
А не на фото в телефоні.
Побачу, обійму й не відпущу
Аж поки ти не скажеш
«Все добре, доню, я вже не піду.
Я завжди поруч буду із тобою.»
І знову ми утрьох
Проводим дні веселі.
Сміється сонце, раде небо,
Що всі тепер в оселях.
Що діти разом з татусями.
Жінки поруч з чоловіками…
Не думають вже ні про що,
А просто люблять один одного.
А горе й сльози геть пішли
І не повернуться ніколи,
Бо їх прогнали назавжди
Й вони до нас забули всі дороги.
Тепер ми будем жити і творити
На рідній нам землі,
У вільній, славній Україні,
Що зберегли захисники.
В цей нелегкий для нас всіх час
Коли батьків солоні сльози перетікають у річки,
Коли усі сини, брати, чоловіки
Захищають Батьківщину, боронять нас
Кожному солдату побажаєм сил незламних та наснаги.
Нехай над вами світить сонце,
Хай мирно ластівки летять,
Хай кожна дитина в Україні тата дочекається.
Солдати мужні наші!!!
Ми чекаємо на Вас!
Віримо - перемога буде в нас!!!
Мир потрібен дуже усім нам!
Слава, українським воїнам!
Такого лиха ми не знали,
Російські війська, ідіть подалі!
Слава Україні – Героям Слава!
Усі новини переповнені війною
І я покладу на своє серце долоню,
І загадаю миру назавжди…
Дякую тобі солдате, за твій надійний захист
За твої безсонні ночі, неньку Україну
Знаю я, що перемога точно буде наша
Треба тільки почекати, потерпіти трішки
І знов небо мирне буде над головою
І знов фарбами життя заграє,
Треба тільки потерпіти, потерпіти трішки
Дякую! Дякую! Дякую!
Україна понад усе!
Дякую, Солдате!
Звертаюсь до тебе, Невідомий Солдате, -
Ти теж чийсь синочок, братик чи тато.
Безмежну подяку я відчуваю:
За те, що спокійно сплю і зростаю,
За те, що з родиною я кожен день,
За те, що співаю дитячих пісень,
За те, що в підвал не біжу серед ночі,
І за матусині люблячі очі,
За сьогодення моє кольорове –
Життя спокійне й таке чудове,
Що щасливе дитинство я можу мати, …
Дякую щиро тобі, Солдате!!!
Україну не зламати!
Україна палає,
Як серце моє
Душа болить за вбитих дітей
По Україні літають ракети
Як стріли вбитих людей.
Діти ховаються в куточку,
Моляться Богу…
Україну не зламати!
Повинен знати кожен.
Збройні сили України, дякуємо за все!
Військовим ,які віддали душу за Україну.
Моя рідна Україно, знай – ми тебе не віддамо!
Як хочеться згадати той чудовий час.
Тихі співи і танці вогнисті,
Яких навчилася у мами.
Коли закінчиться війна,
Ми будем разом обійматись,
Ми будем плакати від щастя
І танцювати польські танці.
Чому польські? Бо Путін «курве сіна»,
Всі разом скажем – «Слава Україні!»
Шануймо пам'ять за героїв,
За тих, хто залишився в полі.
Їх тіло завжди буде на землі,
На тій землі, де ми родились
На тій землі, де є ми всі.
Не пробачим Вові, всі ті жахіття, кров і страх
Ми скажем Путін - то є курва,
Його солдати то є «мрак»,
А наші джавеліни, то є сила,
Та сила, що у кожного із нас в грудях.
За кожний дім, за кожний дах,
Поплатиться народ їх кров’ю,
Тією кров’ю, що брудна
Брудніше неї, лиш кацапи
Ніколи в них не буде вже спокійного життя.
За ту малесеньку дитину, що вмерла на батьків руках,
За нашу рідну Україну, за весь цей біль і жах.
Наша нація-це сила,
ми змусим руських матерів забрати свого сина,
Груз двісті, то для них не більше, аніж прах.
За кожну душеньку із України,
За кожну сльозу матері в очах,
Ви будете молить «прощення»,
Ви будете біля собак.
Мені тринадцятий минає...
Війна у вічі заглядає,
Російське військо наступає,
На рідні села та міста.
Ті люди сорому не знають,
Суспільство не шкодують.
Ще й дух козацький убивають,
Й усюди тут панують.
Але незламний наш народ,
І це жахіття переможе.
Росії скажемо навздогін –
«Друже так негоже».
Знищимо поганців тих,
Ми одним ударом!
Ще і виженемо їх,
Аж за океани!
І тоді розквітне наша,
Люба Україна,
Всім Героям буде слава,
А зрадникам з ганьбою діжа.
Над горами і полями,
Знову в мирнім небі,
Лебеді летіти будуть,
З любов’ю та безсмертям!
Я вірю в тишу, спокій
В домівці кожного із нас.
Я вірю в мир в країні милій
І в те, що скоро перемоги прийде час.
Відновимо міста і села,
Збудуємо майбутнє ми разом.
Не буде в Україні більше зла,
Своїм вона зігріє нас теплом.
Розквітне все навколо рясно
І заспівають у садах пташки.
Засвітить сонце в небі ясно
Та заживемо в злагоді всі ми.
Дитячий сміх лунатиме як дзвін
І щастя запанує у родині.
Низький вам, ЗСУ, уклін
За захист неньки України!
