Поговоримо про «дітей вулиці»

Шановні батьки, поговоримо сьогодні про «дітей вулиці»!

Ви не знаєте, що спонукає дітей йти на вулицю? Це ви  дорослі! Відсутність належних житлових умов та елементарної соціальної адаптації сім’ї - основні чинники, що, у даному разі, можуть призвести до того, що діти з цих сімей опиняються на вулиці у пошуках іншого шляху у житті. Більшість таких сімей, як правило, перебувають у складному матеріальному, психологічному, емоційному становищі. Не бажаючи при-миритися з реальністю, діти йдуть з рідних домівок.

У значної частини з них батьки зловживають алкоголем або перебувають у місцях позбавлення волі. Діти змушенні проживати у чужих людей, у сім’ях родичів тощо.     За останні роки кількість дітей, які більшу частину часу, в тому числі й нічного, пере-бувають на вулиці, набула значного масштабу. З’явилася нова категорія дітей, яких звично називають “діти вулиці". У державних закладах про них говорять як про безпритульних соціальних сиріт, позбавлених батьківської опіки.
Основні характеристики “дітей вулиці”,  їх  стиль, життя та потреби:
•   більшість “дітей вулиці” - діти підліткового віку;
•   хлопчиків на вулиці більше, ніж дівчаток;
•   більшість підлітків виховуєть-ся у багатодітних сім’ях;
•   надто часто “діти вулиці” про-живають у нетипових для Украї-ни сім’ях: без батьків або тільки без матері чи без батька;
•   серед батьків таких дітей не-рідко зустрічаються освічені люди, які мають постійну робо-ту;
•   значна   частина   “дітей   ву-лиці”   мають   проблеми   з най-ближчими родичами;
•   значний вплив на прискорення процесу переходу дитини до та-кого статусу має низьке матеріа-льне становище сім’ї;
•   значна частина “дітей вулиці”  заробляють  гроші  самостійно, причому дуже часто “робота”  дає гарні  прибутки,  але  є асо-ціальною: крадіжка, жебракуван-ня, надання сексуальних послуг та ін.;
•   “діти вулиці” часто зазнають експлуатації й насилля з боку ровесників і дорослих на вулиці та вдома;
•   діти нерегулярно харчуються, часто голодують;
•   “діти вулиці” вживають алко-голь, наркотики, нюхають клей, палять цигарки.
Найсерйознішою проблемою у сфері захисту прав дитини в Україні на сьогодні є дитяча бездоглядність та безпритуль-ність. Дана проблема в Україні має місце вже досить давно. Політика держави щодо соціа-льного захисту безпритульних дітей ґрунтується на положеннях законів України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю», «Про охорону дитинства».
Поради батькам щодо попередження виникнення бродяжництва підлітків:
• задовольнити базові потреби дітей;
• сприяти засвоєнню моральних та етичних норм, соціально прийнятних форм поведінки;
• проявляти щирий інтерес до підлітка, створювати безпечну і комфортну атмосферу  спілку-вання та взаємодії з ним.

   
Не залишайтесь осторонь чужої біди і вона ніколи не постукає до Вашого дому!

 
Інформаційна служба освіти