3 грудня – Міжнародний день інвалідів. Діти з обмеженими можливостями: 5 порад для комфортного спілкування
Щороку 3 грудня в Україні, як і в усьому світі відзначається Міжнародний день інвалідів. Відзначення цієї дати спрямоване на посилення уваги до проблем інвалідів, захисту їх гідності, прав і благополуччя. Міжнародний день інвалідів акцентує увагу суспільства на перевагах, які воно отримує від участі інвалідів у політичному, соціальному, економічному і культурному житті.
Цей день є нагадуванням людству про його обов’язок виявляти турботу і милосердя до людей з особливими потребами.
У світі налічується понад 1 мільярд людей з інвалідністю, що становить приблизно 15% населення усього світу. Поширеність інвалідності є більш високою в країнах з низьким рівнем доходів і збільшується через старіння населення та глобальне збільшення хронічних хвороб.
Діти з обмеженими можливостями:
5 порад для комфортного спілкування
Діти з обмеженими можливостями, діти з особливими потребами, особливі діти. Це не просто політкоректні синоніми поняття «дитина-інвалід». Ці слова набагато точніше описують, що відбувається з дитиною, і які саме у неї потреби.
Інвалідність, яка обмежує можливості маленької людини, може бути викликана різними діагнозами. Аутизм, затримка розумового або психічного розвитку, ДЦП, генетичні патології. Хвороба може вплинути на інтелект, або не торкнутися його. Але, так чи інакше, діти з обмеженими можливостями дуже незатишно почувають себе в суспільстві.
Справа навіть не у відсутності пандусів, а в реакції оточуючих. Ця тема обговорюється в суспільстві настільки рідко, що ми часом навіть не знаємо, як поводитися, опинившись поруч з такою дитиною. Запропонувати допомогу? Висловити співчуття? Зробити вигляд, що все нормально? Пройти повз, сховавши емоції? А емоції з'являються в будь-якому випадку. Діти, які виглядають і поводяться інакше, притягують увагу, як і все незвичайне.
Але, що вони відчувають при цьому? Адже, перш за все, це просто діти, повноправні особистості. Тільки, в силу свого стану, вони живуть і сприймають світ по-іншому. Як спілкуватися з ними і як поводитися в їх присутності, щоб не поранити безтактністю або нерозумінням?
Ми зібрали деякі поради стосовно того, як поводитися з дітьми з обмеженими можливостями, щоб спілкування було комфортним, і ні ви, ні ваші співрозмовники не відчували ніяковості і роздратування.
Маніфест дитини з інвалідністю
Перш за все, я - дитина. Така ж людина, як і ти. Не плутай мене з моїм діагнозом.
Я - особистість. Допоможи мені проявити себе. Не роби нічого для мене без мене.
Я - повноправний член суспільства. Але безліч фізичних і психологічних бар'єрів заважають мені відчувати це. Допоможи мені подолати їх.
У мене є права дитини. Але з багатьох причин я можу відчувати дискримінацію за ознакою інвалідності.
Я - частина цього різноманітного світу, і в мене в ньому своя роль. Я перевіряю його на доброту.
Як поводитися з дитиною, яка має аутизм
Діти з аутизмом спілкуються особливим способом. Їм потрібно більше часу, щоб звикнути до нової обстановки або до співрозмовника. Дайте їм цей час.
Не нав'язуйте своє спілкування, пропонуйте його поступово. Почніть з того, щоб просто бути в одній кімнаті.
Дитина з аутизмом може поводитися агресивно, нервувати або кричати. Зазвичай це відбувається через те, що її не зрозуміли, і вона не в змозі пояснити точніше. Дайте дитині можливість трохи побути у спокої та усамітнитись, щоб вона могла взяти себе в руки.
Також реакція може виникнути через фізичний дискомфорт. Діти з аутизмом мають підвищену сенсорну чутливість. Звуки, світло і відчуття, на які ви не звернете уваги, можуть бути нестерпними для них. Набір неприйнятних відчуттів у кожного свій. Ставтесь до цього з розумінням.
Іноді дітям, які мають аутизм, простіше спілкуватися за допомогою картинок, альбомів з картками або планшета. Це називається альтернативним спілкуванням.
Як поводитися з дитиною, яка має параліч або неконтрольовані рухи
Зосередьтеся на сенсі слів співрозмовника, а не на його рухах.
Пропонуйте допомогу ненав'язливо, не привертаючи загальної уваги.
Іноді допомога сторонньої особи, яка не звикла до тілесних реакцій такої дитини, може тільки заважати. Не ображайтеся, якщо вам відмовляють.
Не бійтеся заперечувати, не намагайтеся заспокоїти дитину з неконтрольованими рухами. Її поведінка не пов'язана з її душевним станом.
Як спілкуватися з дитиною, яка має порушення мовлення
Будьте готові витратити на розмову більше часу, ніж зазвичай.
Проявіть терпіння, дозвольте співрозмовникові договорити, навіть якщо це йому дається важко. Не перебивайте, не намагайтеся закінчити фразу замість дитини або прискорити розмову.
Підтримуйте зоровий контакт і максимально концентруйтеся на змісті.
Не намагайтеся сповільнити своє мовлення, якщо вас про це не попросили додатково.
Як спілкуватися із слабозорою або незрячою дитиною
Супроводжуючи незрячу дитину, коротко описуйте їй все, що відбувається навколо, називайте оточуючі предмети.
Перед початком спілкування назвіть себе і представте інших співрозмовників. Звертайтеся не до супроводжуючої особи, а до самої дитини. Спілкуючись з групою незрячих, називайте по імені кожного, до кого звертаєтесь.
Пропонуючи незрячій людині сісти, просто покладіть її руку на підлокітник крісла, але не усаджуйте насильно.
При спілкуванні з незрячою людиною нормально вживати слово «дивись». Для неї це значить бачити руками.
Не забирайте тростину у незрячої людини, навіть якщо ведете її за руку. Вона допомагає їй орієнтуватися в просторі.
Як спілкуватися із слабочуючою і глухою дитиною
Для того, щоб звернути на себе увагу дитини зі зниженим слухом, торкніться її плеча або руки.
Під час спілкування дивіться в очі співрозмовнику. Він повинен бачити вираз вашого обличчя.
Люди з порушеннями слуху можуть читати по губах. Але таким чином чітко прочитуються лише третина слів. Говоріть чітко, використовуйте прості слова і короткі фрази. Міміка, жести і рухи теж допоможуть вам зрозуміти один одного.
Якщо ви спілкуєтесь через сурдоперекладача, намагайтеся звертатись не до нього, а до людини з порушеннями слуху.