А чи чули ви про маленьких колядників? Колись давно в Україні їх було дуже багато. Коли наставало Різдво, маленькі колядники, піймавши чарівним неводом зірку, викувавши у дивній кузні срібні дзвіночки, вирушали в далеку дорогу. Зірка світила їм, вказувала дорогу, щоб колядники та щедрувальники не заблукали, не збилися з путі, бо несли вони радісну вістку.
Дзвіночки дзвеніли під вікнами і, що бажали колядники, збувалося, бо слова були чарівними. Щасливі люди пригощали їх горішками, яблуками, різдвяним ласощами. За Різдвом наступав старий Новий рік, або свято Маланки та Василя. Діти перевдягалися у ведмедів, цапів, чортів, князів з булатними мечами, ходили по хатах – сіяли зерном, співали щедрівки, несли у кожний дім щастя та радість.